Позакласні заходи


----------------------------------------------------------------------------

Екскурсія 

в "Історико-краєзнавчий музей"
 м. Винник




Для учнів 5 та 6 класу екскурсія в «Історико-краєзнавчий музей», що знаходиться в місті Винники, залишила приємні враження. Вони розглянули експозиції музею. 

Одна з експозицій – археологічна – відображає історію міста та його околиць від найдавніших часів. Тут представлені речі побуту, кераміка, жіночі прикраси тощо. Цікавою була розповідь екскурсовода. За експонатами учні переходили від однієї до іншої доби (від кам’яної до бронзової). Бачили, як змінюється й удосконалюється побут людини. Відчули, якою була важкою праця, коли самі спробували перетирати зерна на борошно.
В експозиційному відділі «Історія Винник та видатні люди» бачили представлені оригінали та фотокопії стародавніх документів, які засвідчують походження, розвиток міста та краю. Тут представлені й стародруки ХVIIXIX ст., різьба по дереву, експонуються речі зі старого Винниківського замку, тютюнової фабрики. Цікавими були легенди про річку Маруньку та про скелю, розказані екскурсоводом. Велике враження справила на учнів розповідь про замок, його підземні ходи.


В іншому залі експонуються особисті речі відомих людей, що народились, чи проживали у місті. Тут представлені деякі роботи І. Банах-Твердохліб. Привернули велику увагу особисті речі відомої оперної співачки О. Любич-Парахоняк та міністрів УНР І. Липи та І. Огієнка.
У відділі історії побуту та культури етнічних українців Надсяння, Холмщини, Лемківщини та Підляшшя, що діє при музеї, відвідали виставку – «Дари у світ Вальхали». Ознайомились із новими сенсаційними археологічними знахідками – новими поховальними пам’ятками германців, випадково виявленими на території Сокальського району, що на Львівщині. Це частини мечів, наконечники списів, унікальні казани, прикрашені головами воїнів (відомі лише три в Європі), римське скло, кахлі, амфори тощо. Це свідчить про поховання багатої людини.
Відвідали пам’ятник Івану Огієнку(1882 – 1972) – політичному, громадському церковному діячу, мовознавцю, лексикографу, педагогу. І. Огієнко був міністром освіти УНР, членом Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсним членом Наукововго товариства імені Шевченка, першим ректором Камянець-Подільського державного університету.


В1922 – 1924 рр. проживав у Винниках. Ці роки відзначені кількома працями – підготував і видав «Український стилістичний словник», вийшла у його перекладі з грецької на українську «Літургія Св. Іоанна Златоуста». Працював над перекладом «Нового Заповіту».
Після екскурсії учні ділились своїми враженнями, писали відгук в класний альбом, а тоді англійською мовою в газету English bridge” . 














Виховна година присвячена світлій пам'яті поета 
В. Ковалика (1921 - 2017 рр.)


You can choose anything In the world, son.
...ButtheFatherland!
Можна все на світі Вибирати, сину.


 Вибрати не можна Тільки Батьківщину.
Ведучий 1
...When those words first sounded their full blast on the waves of Ukrainian radio, a celebrated American writer Walter-Volodymyr Kowalyk had already returned after twenty years of imprisonment and exile in the GULAG and built a house in Pidgirne village not far from Lviv, Ukraine.
Yes, his name was Walter-Volodymyr. It was because he was bom in a remote city of Chicago in Ukrainian family of Kowalik.
And he would have lived there away from tribulations, earning recognition and millions of dollars with his creative talent, had his mother not brought him, when he was still in his teens, to her parents, — affluent landlords, who lived in Peremysl area.
It was there that he had to drink the full cup of human suffering and sorrow.
He had endured what would be enough for a hundred or maybe even a thousand human fates. After a happy childhood with his affluent parents in Chicago, after a romantic youth in the family of his well-to-do grandfather, after five years of continu­ous combat in the ranks of Ukrainian Rebel Army (URA) he was trapped into the paws of NKVD sadists, where he suffered inhuman tortures. Then were twenty years in Mordovian concentration camps, five years of which he spent together with the legendary man — Bishop Dr. Joseph Slipyi.

Ведучий 2. Коли вперше на повний голос в ефірі українського радіо зазвучали ці слова, відомий американський письменник Вальтер-Володимир Ковалик вже повернувся з ГУЛАГу з двадцятирічного ув'язнення та заслання і будував хату в селі Підгірному під Львовом.
Так, саме Вальтер-Володимир. Бо народився він у далекому від Львова Чикаго в українській сім'ї Коваликів
І жив би він там, горя не знав, славу та мільйони наживав своїм письменницьким талантом, якби мати ще підлітком не привезла його до своїх батьків, багатих господарів у село Дроздовичі, що на Перемишльській землі. Привезла, аби він вивчив ще й материнську мову і писав не тільки на англійській.
Ось тут, на своїй другій Батьківщині і довелося йому до дна випити гірку чашу людського горя та болю.

Ведуча 1. Kowalik was given number K-73, which he poetically perpetuated in his verse.
Ведуча 2. Ковлику було видано номер К-73, який наш герой увіковічнив у своєму вірші.
Читець 1.
                                     Someone believes, someone denies.....
But that what's hurting never dies
 I'm happy that I had survived.
 That did not die beneath the skies
Where still among the scattered stones
 Yet, here and there lie human bones.
Deprived, placed in an iron frame
Without a grace, without a name
I was a -number' couldn't deny
That in this case was really I.

Ув'язнений, як всі довкола,
Я ношу це гидке тавро
Терплю наругу, біль і холод
Забув про затишок й добро.
Мерзенних ґрат Страшна будова
Більмом з'їдає біль очей
І висмоктати кров готова
Ущент до мозгу, до костей.

І чахну в закутках неволі.
Де вічний плин свавільних днів
 Клену розлуку, жах і болі
 І синяки від нагаїв.

Ведуча 1. The camp station #8 was populated with highly educat­ed, intelligent people. Among them were doctors, engi­neers, writers, etc. They could easily communicate with each other since most of them spoke at least one foreign language.
Kowalik still remembers how he spoke with prisoners from Baltic States in English. The agents were following them at every step but it was impossible for them to discern what they were talking about.
Volodymyr was pleased in a way to meet his compatriot — the US citizen Mick Kirsza.
The attache was sentenced to 25 years of penal servitude. He suffered enormously, but would not admit the accusa­tions. Volodymyr talked to him as often as he could, and he still remembers what nick was telling him:
—       No matter where the Americans are, they will never betray their Homeland.
And Kowalik, too, remained faithful to his Motherland despite a tough fate in remote strange lands. Like others, he was doing the most dirty and hard work under the shouts of dull brainwashed guards.
Ведуча 2. У 8-ому лагпункті перебували високоосвічені, інтелігентні, культурні люди. Були там і інженери, і лікарі, і письменники, і композитори, і навіть генії, яких так і не пізнав цей світ. Всі вони між собою спілкувалися. Багато з них знали чимало іноземних мов.
Ковалик згадує, як часто розмовляв з в'язнями-прибалтами на англійській мові. За ними шугали шпики, але щось зрозуміти з їхніх бесід їм було не дано.
Радісно, якщо можна так сказати, було Володимиру зустріти там громадянина США Ніка Кіржу.
Засуджений аташе був на 25 років. Мучився, терпів але ні в чому не признавався. Володимир відвідував земляка при найпершій же можливості і дотепер пам'ятає, як Кіржа кожного разу йому говорив:
- Де б американці не були - вони ніколи не зрадять батьківщини.
А наш герой не зрадив двох Батьківщин і тяжко карався на чужині. Він, як і всі інші виконував грубу чорну роботу під окриками безкультурних, неграмотних церберів.

Ведуча 1. The frosts were torturing us in winter, heat and mosquitoes  in summer. It was impossible to walk in the forest without a mosquito shield.

The Mordovian labor correction camps have become a sort of a hell on earth. Millions of people were rotten here. Often we saw human remains, which were naked by the rains washing away the sand that covered the soil. Joseph Slipyi called this place the camp of death.

Ведуча 2. Зимою дошкулювали морози, а літом - спека й комашня. Без накомарника неможливо було вийти в ліс.

Мордовські виправно-трудові табори стали місцем нестерпних страждань. Тут згноїли мільйони людей. Часто очі натикались на людські останки, які оголювалися після дощів на пісковій поверхні. Місце те Й. Сліпий назвав табором смерті.

Ведуча 1.

He took the burden of woes and pain to the highest extent just for not willing to deny his Fatherland — neither the first nor the second one. Had he only given up the American citizenship, had he agreed to cooperate with the Soviet occupants, he would have had everything he desired. His home would be a full cup of welfare, but he chose the full cup of pain and torments instead in order to remain faithful to the Fatherland till the very end. And he was also faithful to the First and the Second one, and to his only true Love.

Ведуча 2.

Він випив до дна гірку чашу людського горя і муки і все те тільки за те, що не хотів зректися Батьківщини - ані Першої, ані Другої. Йому варто було тільки зректися американського підданства, дати згоду на співробітництво з радянсько-російськими окупантами і мав би все, чого б лише захотів. Мав би дім - повну чашу достатку, але він вибрав повну чашу болю та муки, щоб бути вірним до останку Батьківщині... І Першій, і Другій, і своїй єдиній Любові.

Ведуча 1. After ten years of darkness, cold, and humiliation, things finally became a little clearer and warmer. Volodymyr settled in one of Altai sovkhozes. First, he worked as a house painter. He painted, and wrote poster boards and slogans. Every Friday, he had to register at the head of the special commanding office.

He lived in one barrack with Romanians, Tajiks, Poles, Uzbeks, and Russians. There were Ukrainians there, too.

Ведуча 2. Після десяти років пітьми, холоду і приниження трохи розвиднілось і потепліло. Володимир поселився в одному з Алтайських радгоспів. Спочатку працював малярем. Малював, писав плакати, лозунги. Кожної п'ятниці треба було відмічатися у начальника спецкомендатури.

Жив у загальному бараку разом з румунами, таджиками, поляками, узбеками, росіянами. Були там і українці.

Ведуча 1. He was a double enemy — a Ukrainian nationalist and an American agent. Always under suspicion and supervision, ever under Damocles sword.

The only source of consolation for him was his family, Poetry and the eternal beauty of the forests.

Ведуча 2. Він був подвійним ворогом - українським націоналістом і американським агентом. Постійно під наглядом, під підозрою, під дамоклевим мечем.

      Розраду знаходив у колі своєї родини, у своїй загартованій поезії та в правічній красі лісу.

Читець 2. (Читає вірш) "HEROES URA"
Heroes URA loyal and brave
 Eternal glory
Will through centuries pave.
Those now in relief
Once like storm
 And danger and brief
 Knew their flows
 Respecting laws
"Cause those who plead
Deserves the love
Eternal glory
Of battles fought
And lost.
Priceless cost
Is what bravery sought.
Scattered graves
Unknown graves
Marks of despair
Of horror days.
But memories are clear
Pleasant and dear
Who knows how to pray
To avoid death.
What is to be say
For salvation
To y our angel
Who is your mercy
Justice and being.

Ведуча 1. 

In 1967 Volodymyr Kowalik takes his wife Emily, their 10-year old daughter Olga and 6-year old son Yaroslav and comes to Lviv. They didn't have any apartment or even a legibility to have one. His family temporarily stayed at Emily's sister's house. But they need their own place to dwell in.

Ведуча 2. 

В 1967-му році Володимир Ковалик забирає свою дружину Мілю, 10-річну доньку Олю, 6-річного сина Ярослава і приїжджає до Львова, де немає нічого. Немає дому, немає прописки і навіть права на неї. Його сім'я влаштовується у сестри дружини у Львові. Але потрібне своє житло.

Ведуча 1. 

In 1991 Kowalik visited the American consulate in Kiev.
A phone call in the early morning two weeks after his return from Kiev brought him the joyful news. He is invited to the American consulate to receive the passport of the U.S. citizen. Walter-Wolodymtr was the first in Ukraine to obtain an American passport. Mrs. Maria and Kowalik took a picture in memory of such an outstanding event.

Ведуча 2. 

В 1991 році Ковалик їде в Американське консульство до Києва.
Ранковий телефонний дзвінок, що пролунав в його помешканні через 2 тижні після повернення з Києва, дарує йому чудову звістку. Його запрошують до Американського консульства для отримання паспорта громадянина США. Вальтер-Володимир Ковалик перший на Україні отримав американський паспорт. В честь цієї знаменної події консул п. Марія та Ковалик сфотографувалися на пам'ять.
(Слайд із зображенням м. Чікаго)
.

Ведуча 1. 

 Chicago heals his heart and gives him peace of mind.

Ведуча 2. 

Чикаго зцілює всі його рани і дарує душевний спокій.
Читець 3 .
Chicago heals my heart.
For me is always dear.
 For need in every part
 My faith for it is clear
 It is my wondrous town.
 My fancies and my love.
With every gentle sound
 From down and from above.
 I praise it every day.
 My dreams with it come true
 I'm going by my way
I know my things are sure.

Читець 4.
Чикаго зцілює моє серце
Чикаго зцілює серце,
 лікує самотні дні.
Я вірний йому до смерті.
Воно потрібне мені.

Моє дивовижне місто.
Пристрасть моя і любов.
 З вмістом його і змістом
 -до неба від підошов.
Славлю його щоденно.
Збулися мрії мої.
 Завдяки кому впевнено
 -йду я шляхом своїм.

Ведуча 1. 

A year later Walter Kowalik returned to Ukraine, already being a recognized American poet. That was one of the happiest moments for him and his family.

Ведуча 2. 

Через рік Вальтер Ковалик повертається на Україну вже визнаним американським письменником зі всіма підтверд­жуючими це документами. То була одна з найщасливіших зустрічей із дружиною та дітьми.

Ведуча 1. 

Not long after he became a member of the national 'Association of Poets of Ukraine, the American International Society of Poetry, and the new-York Academy of Poets. The former QULAQ inmate, the political prisoner, who in Russia was offered taking care of cattle as a job he hardly deserved, had no clue at that time that his verses would be included to the anthology of the national Library of Poetry of the USA.

Ведуча 2. 

Незабаром він стане членом Національної Спілки письменників України, членом Міжнародної Спілки поетів Америки, членом Нью-Йоркської Академії поетів. І звідки було знати йому, зекові, колишньому політв'язневі, якому пропонували за велику честь догляд за телятами, що його поезія увійде до антології Національної бібліотеки поезії США.
(Слайд із документами - посвідченнями)

Читець 5. (Читає вірш ) "MY AMERICA"

My America is a land of songs
That sound like thousand streams
That're running from hills tops along
And spitting golden lustrous beams
A blessed land with tender sun
With beautiful and charming days
Through scent fields one may walk, or run
With smile and laughter far away
She is a land with which I share
My eagerness and dearest dreams
That through my life I always care
With time on way like mountain streams
Each season of this land's a grace
A happiness for every heart
With things you may enjoy, embrace
And for awhile become her part
She is a land like merry spring
Where people live with hope and song
Where kindness smiles and joy takes wing
Beneath the skies that they belong.

Ведуча 1.  Переклад вірша приблизно звучить так:       

                                      Моя Америка - це країна пісень,

Що звучать подібно тисячі струмків,
Які разом біжать з верхів’ївгірських
І мерехтять золотими блискучими пучками.
Блаженна земля з ніжним сонцем,
З прекрасними та чарівними днями.
Запашними її полями можна гуляти чи бігти
З посмішкою і сміхом далеко. 
Вона - це земля, з котрою я ділюся
Своїми прагненнями та найдорожчими мріями,
Що крізь своє життя я завжди ніс.
(Пісня "Україна")

Читець 6. (Читає вірш "MY  UKRAINE")

My Ukraine is a miracle land
A most attractive and bountiful grand
A priceless treasure in my heart
And always beautiful and dear
For need and strength in every part
My faith for her to bloom is clear
A picturesque and wondrous land
My fancies happiness and love
With silver rivers, golden sand
With starry skies, bright moon above
She is a land with joyful spring
Where people live with hope and song
Where kindness smiles and joy takes wing
Beneath the heaven they belong
She is a land of hills and groves
With sparkling sunrays in the grass
With singing larks and crying doves
With endless fields in flowers' dress.
Where one may take a cozy rest
And feel among its charm the best.

Ведуча 2.                              Моя Україна - чудодійна земля,

Найпривабливіша і найвеличніша.
Безцінний скарб у моєму серці.
І завжди красива, й дорога.
Для необхідності  та сили 
В кожній частині
Моя віра для неї розквітати ясна.
Мальовнича та чудова земля - 
Мої ілюзії щастя й любові.
З срібними річками , золотим піском,
Із зоряним небом та яскравим місяцем вгорі.


(Танець та заключне слово вчителя.)









***

“Alien example teaches”/
«Чужий приклад повчає»




Дійові особи: 
Ведучі (3), 
 Дідусь, 
 Бабуся, 
Учні-читці,                    
  Два цапки,                                                           
Піт,
Півник, 
Майк,  
Стара жінка.
Дві кізоньки,
Нік,

Обладнання: хатина, кладка, пліт, ТЗН.

Зала святково прибрана на сцену виходять учні-читці .(Слайд 1)

Учень 1:
Welcome to our world
 Come in and close the door                                                         
Welcome boys and girls
There’s lots of fun in store!                                                         
Welcome to our world!
Учень 2:
 Meet our friends and join the fun
Say hello to everyone!
Clap your hands and stamp your feet
Welcome to the beat!
Welcome to the beat!

Учень 3
Read and write or look and say
Ready, go, let’s start today!
Sing our songs and be our guests
Welcome, be the best!
 Welcome, be the best!





Розпочинається казка. На сцені дерева, галявина, хатинка, квіти, пліт. Звучить мелодія «Ранок».(Слайд 2, 3, 4,5)

Ведуча 1:

 The sun is rising out of bed,
And in the East the sky is red.
Then up and wake, each sleepy head,
 So early in the morning.

‘Tis shame to dream the hour away
When all the world is bright with day,
And nature calls to work and  play
 So early in the morning.

Ведуча 2 (Читає переклад):

 Сонце прокинулось з ліжка.
І небо на сході червоне
Тоді прокидається кожен зі сну
Так рано вранці.

Вже пора, не марнуй час на сон.
Коли всім у світі даровано день.
І природа гукає до праці та гри.
Так рано вранці.




Фонограма звуків: «Півень»(Слайд 6)

Ведуча 1:
       А півник рано-вранці прокидався, спочатку всіх розбуджував, а потім брався до
роботи

Ведуча 2:
      Early in the morning Cockerel got up, wake everybody up first, and then got down to work





Виходить учень – Півник під музику «Два півники….»(Слайд 7)

Півник:          Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!
Я без діла не сиджу,
До роботи всіх буджу.
Годі вам у сни дивитись!
Нічці треба закінчитись!

            Час світанку настає,
Тихо сонечко встає.
На траві же гра роса.
Бач, яка навкруг краса!

Coocelle- coo-coo! Coocelle- coo-coo!
I am here, wake up!
It’s time some work to do!
Stop your dreaming,
Night is leaving.

The daybreak is near,
The sun’s rising quietly, dear.
On the grass there’s already some dew.
Look, what a wonderful  view!


Півник йде зі сцени  (Фонограма звуків: «Півень»)(Відео: Flowers opening timelapse on Vimeo.mp4)


Сценка Діда і Баби

Баба: Ой, дідусю, прокидайся
Умивайся, одягайся!
Бо вже ясне сонечко
Зазира в віконечко!
Прокидайся, одягайся,
Прокидайся, умивайся!
Дід!  Дід!  Дід!

Wake up, Old Man!
Wash and dress, wash and dress!
Because the sun is looking through the window!
Wake up, dress, wake up, dress,
 Wake up, wash, wake up, wash!
Old Man! Old Man!



Йде ближче до козенят
Баба:Та вже нашим кізонькам
 на травичку пора!

It's time to go  to the grass
for our young goats!


Вудча:  Дід прокидається.
Ведучий: Old Man wakes  up



Виходить з хатини Дід (Слайд 8)
Дід: Ранку доброгоб бабусю!
Чую, чую, не барюся!
Прокидаюся я вже,
Умиваюся я вже!
Ось я вже!

Good morning, old Woman!
I get it, I won’t be long!
I’m waking up,
I’m washing already!
Im ready!


 Баба і Дід роблять зарядку під музичний супровід. Далі йдуть до кіз та виганяють їх пастися.(Слайд 9,10, 11, 12, 13)
Дід (йде до кіз):  Гаразд!
                         Пора вам,  мої кізоньки, в ліс!
                         Ви повинні йти  і поїсти трави!

Баба: OK!
It's time to go to the forest, my younger goats!
You should go and eat a grass!












 (Виганяють кіз пастися і йдуть зі сцени)
 A Scene on the Glade / Сцена на галявині

Ведуча:
 Був гарний літній день. З синього неба привітно всміхалося сонечко і все навкруг раділо: зелений ліс, яскраві квіти і маленька річечка, що сріблястою стрічкою звивалася по зеленій траві.
Ведучий:
 It was a fine summer day/ The sky was blue, the sun was smiling brightly and everything was delighted around a green forest, a lot of beautiful flowers and a small river which wriggled across the green grass.
Ведуча:
 Із лісу на галявину виходить задиристий Чорний Цапок. У нього чудовий настрій.(Слайд 14)


Ведучий:
 Black Kid comes from the forest on to the Glade. He is in a good mood.
Black Kid: I walked, I jumped,
I laughed today,
I pinched a nanny-goat by nose
 and pulled a fox by tail.
I scared a smart hare
and a fluffy kitten,
I disturbed a hedgehog; I grasped a beetle by horn.
Everybody caught hell from me because I’m so jolly and fanny.

Я сьогодні нагулявся,
Настрибався, насміявся!
Кізку ущипнув за носик,
Смикнув лисоньку за хвостик!
Ме-е…Ме-е!
Налякав прудке зайчатко
І пухнасте кошенятко.
Сполохнув я їжачка,
За ріжок схопив жучка!
Всім дісталося від мене,
Бо такий вже я веселий!


Чути грім

Black Kid:
Ой та що це? Гуркіт грому? Мабуть час мені додому.
Oh, what is it? Is it a thunder? I think it’s time to go home.

Сцена біля річки
Кладка слайд «Річка». Музичний супровід «Дзюрчання струмка»

Ведучий:
Black Kid goes to the river with a narrow plank across it. At that time White Kid emerges on the other bank of the river.
Ведуча: Чорний цапок прямує до річки, через яку перекинуто вузеньку кладку. В цей час на другому березі річки з’являється Білий Цапок.(Слайд 15)
White Kid/ Білий цапок:
I would like to have a little walk, but I’m very tired
Here is a shining river. I’ll pass it over in a moment!
Погуляв би я ще трішки, та стомилися вже ніжки.
Ось і річечка блищить, перейду її за мить!.

Ведучий:
Та враз Білий Цапок помічає Чорного Цапка, який рухається йому назустріч.
Ведуча:
White Kid observes Black Kid, who comes towards him.(Слайд 16)

White Kid/Білий цапок:
Who is coming to the plank?
What Kid doesn’t seem to know
That I’m hurrying home to my waiting family.

Але хто це йде до кладки?
Той цапок не має гадки,
Що додому  поспішаю,
Що сімя мене чекає.








Ведуча: Обидва цапки зупиняються на мить з двох сторін кладки.
Ведучий: For the moment the both kids stop at the opposite sides of the plank

Чорний Цапок: Стій, та не ступай на кладку!
Дай пройти мені спочатку!

Black Kid: Stop, don’t step on the plank ! Let me pass along first!


Ведуча:
 And White Kid was the first to step on the plank. But Black Kid didn’t think of giving up. So they rushed to each other until they knocked their heads together right in the middle of the river.
Ведучий :
 Але Білий Цапок вже ступив на кладку. Та Чорний Цапок і не подумав поступитися. І обидва рушили назустріч один одному, аж поки не зіткнулися лобами на середині кладки.(Слайд 17)
Ведуча:
Бились, бились лобами цапки поки не зіштовхнули одне одного в воду. Цікаво, вони плавати вміють?(Слайд 18)
Ведучий :
They continued to fight and dropped into the river. It makes you wonder if they can swim.(Слайд 19)
Black Kid:
Help me, my friend, please! Допоможи мені, друже, будь ласка!
White Kid:
Oh, yes! Give me your hand! О, так! Дай руку, друже, мені!
Ведуча:
Тепер Білий і Чорний Цапок будуть розумнішими.(Слайд 20)
Ведуча:
Now Black Kid and White Kid will be smarter.
 (Йдуть зі сцени, а на сцену виходять з різних боків дві кізочки. Музичний супровід «Дві кізочки..»)
Nanny-goat 1 (Слайд 21)
1.      Я веселе козенятко, тра –ля-ля та тра-ля-ля!
Люблю дуже розважатись, тра –ля-ля та тра-ля-ля!
А навіщо сумувати, хоч на мить, хоч на мить?
Дуже швидко літо красне пробіжить, пробіжить!
Приспів: Гоп! Ля! Тра –ля-ля! Тра –ля-ля  тра-ля-ля! (2а рази)

 









Nanny-goat 2 (Слайд 22)
1.       I am very little goat , la-la-la and la-la-la!
 Like to play very much, la-la-la and la-la-la!
 Why to cry just for once,
 Very quickly summer runs.
Hop! La! La-la-la!...

Nanny-goat 1
1.       Let us laugh and play jokes, la-la-la and la-la-la!
Let us dance and sing and play-la-la-la and la-la-la!

Nanny-goat 2
1.      Тож давайте забавлятись, тра –ля-ля та тра-ля-ля!
Танцювати і співати, тра –ля-ля та тра-ля-ля!

Ведуча: У цей час до кладки зрізних боків підходять дві кізочки. Вони теж поспішають, бо наближається гроза. Побачивши одна одну, кізочки зупиняються. А потім одна кізочка лягає на кладку, а друга повільно і обережно переступає через неї.(Слайд 23)

Ведучий : At this point two Nanny-goats comes to the plank from different sides of the river. They are in a hurry because the thunder cloud is near. They see each other and stop. One of the Nanny-goats lies down on the plank and the other one oversteps it slowly and carefully.

Ведуча: Так дві кізочки поступились одна одній і щасливо розійшлися. Які розумні ці кізочки.
Ведуча: So these Nanny-goats have given up to each other to depart happily. How clever they are.
Ведуча: Але це ще не кінець. Ми запрошуємо вас на нову сцену і просимо дати відповідь «Чи була вона його бабуся?»
Ведуча: But this is not the end. We invite you to look a new scene and please answer the question “Was it his Grandma?”

Сцена в парку
(There is the bench in the middle of the stage)
Ведуча 3 : Three boys come up to the bench and sit down on it. Hey have a football and look tired.|
Три хлопці підійшли до лавки й сіли на неї . Вони мали футбол і виглядали втомлені.
Pete: What a nice game it was! / Яка гарна гра була!
Nick: I am very tired. I ran so quickly!/ Я дуже втомився. Я так прудко бігав!
Mike: Let us meet in the evening./ Давай зустрінемось ввечері.
Ведуча 3: They see Old Woman. She walks with difficulty. She has a walking-stick in one hand and a bag in other./ Вони побачили стару жінку. Вона ступала важко. У неї був ціпок в одній руці, а в іншій – сумка.
Mike: Look at this old woman. She is very funny. (Mike begins to laugh.) She can’t walk at all! /Поглянь на цю стару жінку. Вона дуже кумедна і зовсім не може йти.
Nick: She is very funny. (He and Mike begin to laugh.),Вона дуже кумедна.
Pete (jumps for the bench and runs to the Old Woman): Do you live from here? Let me help you to carry your bag. /Ви живете далеко звідси ! Давайте допоможу вам нести сумку.
Old Woman: Thank you much! It is very kind of you /Дуже дякую. Дуже мило з твого боку.
Ведуча 3: Pete take your bag and goes away with the Old Woman / Піт взяв сумку і пішов геть зі Старою жінкою
Nick: (astonished/ вражений поведінкою товариша). He knows her. She lives in his house. / Він знає її. Вона живе в його будинку.
Mike: I think she is his grandmother / Я думаю, вона його бабуся.
Pete comes back.
Nick: Is that old women your grandmother? /Та стара жінка – твоя бабуся?
Pete: No, she isn’t. /Ні
Mike: Does she live in your house? / Вона живе в твоєму будинку?
Pete: No, she doesn’t. /Ні
Mike: What is she? I am sure you know her well. Хто вона? Я впевнений ти добре її знаєш.
Pete: I don’t know her, Mike / Я не знаю її, Майк.
Nick: What is she, then? / Тоді хто ж вона?
Pete: I don’t know her at all. She is just an old woman / Я зовсім її не знаю. Вона просто стара жінка.

Використана літера:
На кладці // Келіна Н. Л. Музично-театралізовані ігри: Колосок / Н.Л. Келіна, Л. В. Овчаренко. – Х.:Скорпіон, 2005. – С. 6 -13.
Колосок // Келіна Н. Л. Музично-театралізовані ігри: Колосок / Н.Л. Келіна, Л. В. Овчаренко. – Х.:Скорпіон, 2005. – С.14-20.
Курочка ряба // Келіна Н. Л. Музично-театралізовані ігри: Колосок / Н.Л. Келіна, Л. В. Овчаренко. – Х.:Скорпіон, 2005. – С.44 – 48.

Was It His Grandmother // Rodkin K. A poems and plays for children. (For the 6-8 forms of the secondary school) / K. A Rodkin, T. A. Solovyeva. – M., 1977. – P. 80 – 82.

The English traditions
(Party for 5-6 forms)









T. Today we’ll Have a festive lesson/ Look around and say what Holidays we are going to celebrate.
P1. New Year and Christmas
T. Right you are!.
Pupil2 :Christmas… A beautiful time of the year –
With carols and lots of good cheer,
With sharing and caring
And hearts drawing near –
Christmas…A beautiful time of the year.

( The song “Let it Snow” )
Pupil1:  During the weeks before Christmas people are busy. They make or buy Christmas cards and send them to their friends and relatives. They also buy Christmas presents. Many children make their Christmas cards at school. People put Christmas trees in their living-room. There is a big Christmas tree in the Trafalgar Square in London.
(The song “ Santa-high-in-the-sky’.
Pupil2:  British children write letters to Father Christmas and throw them into the fireplace so they float up the chimney to the North Pole. If letters get burn, they need to be rewritten.
Pupil1:  The traditional plum pudding is served with little treasures hidden inside it and people who find it are considered lucky for the whole year. The tradition of hanging mistletoe began in Britain.
Pupil2:  The Christmas stocking is intertwined with the legend of Santa Claus. Nicholas was a kind bishop who went around helping the poor and children. One day a poor girls found a bag of gold in her stocking, put there by Nicholas. (Classic – Jingle Bells music “ – “ )

Mag:   Many, many years ago there lived a poor farmer in Britain who had three daughters. His wife died when the girls were very young and the poor man had to take care of his daughters himself.
      Kitty, Betty and Sally were good girls. They helped their father about the house, they worked in their orchard and took care of their chickens and sheep. Still they were poor and the farmer could not buy them nice dresses or shoes.
      By and by the girls grew up and became very beautiful. But as they had no pretty dresses and shoes they did not go anywhere. The farmer was very sad because he could not give his daughters their dowries and for that they could not be married to some young farmers.
      One day the old farmer was coming home from the forest. He was carrying some firewood and was very tired.
      Suddenly he saw a funny old man with white hair, rosy cheeks and bright eyes in front of him.
(Classic – Jingle Bells music “ – “ )
 Funny old man (Santa): Hey! Why are you so sad, my man? What is the matter with you?
Old farmer: (Looked at him and answered):  I have three daughters who are beautiful and Kind. They are good girls but we are very poor. I can’t give my daughters their dowries and that’s why they cannot be married to some young “farmers in the village”.
(Classic – Jingle Bells music “ – “ )
Mag:  The funny old man said nothing. He only smiled and went away/ He was Santa Claus but the farmer did not know about it.
(Lindsey StirlingSilent Night Violin) (Old farmer come back home and put firewood at the fireplace)
Sally: Hi, Daddy! Why are you so early today?
Old farmer: You see, today is Christmas Eve. And what are you doing?
Betty: We are writing letters to Santa Claus. Listen what I have written:
                “Dear Santa! My name is Betty.
      I think I am a good girl, and I always help my father about the house.
      I know that on Christmas Day you bring presents to good children.
      Please, bring me a new dress and shoes. I wish you to be happy and healthy.
      Sincerely yours,
      Betty Brown”
Old farmer: A nice letter. And what about you, Sally? What do you want Santa Claus to bring you?
Sally: Dear Santa Claus! I am Sally.
      I should say I am an obedient girl, and I always clean my room myself.
        I help my father to wash up. I like animals very much and I want to have a little puppy at home.
       Please, bring me a little puppy. I shall look after it carefully.
       Thank you very much.
       Yours Sally.
Old farmer: Your letter is not worse than your sister’s one. You are good girls and I think Santa Claus will bring you the things you want.
Betty: Daddy, do you know where Santa Claus lives? We don’t Know his address.
Old farmer: He lives in Norway, in the very north of this country in an ice house.
Betty: And how does he get here, to our country?
Old farmer: He has a special sledge pulled by reindeer. When Christmas comes he takes presents, sits down in his sledge and arrives in our country.
(Kitty is coming into the room.)
Kitty: Oh, Daddy, you are at home! What a hard day! I have already cleaned up the house. Now I am thinking about stuffed turkey with mashed potatoes?
Betty: It’s great! Kitty, and pie…
Kitty: It is already in the oven.
Old farmer: And it’s almost ready/ (He is sniffing the air.)
Kitty: Oh, my pumpkin pie! (Runs away)
Old farmer: And now, girls, let’s do another thing. I shall read something from the Bible to you.

“But the angel said to them, “Do not be afraid. I bring you good news of great joy which will be for all the people; for today in the city of David there has been born to you a Savior? Who is Christ the Lord?
    This will be a sign for you will find a baby wrapped in swaddling clothes, lying in a manger. And suddenly there appeared with the angel a multitude of the heavenly host praising God and saying, “Glory to God in the highest. And on earth peace among men with whom He is pleased.”
     When the angels had gone away from them into Heaven, the shepherds began saying to one another, “Let us go straight to Bethlehem then, and see this thing that has happened which the Lord has made known to us”.
      So they came in hurry and found Marry and Joseph, and the baby as He lay in the manger. When they had seen this, they made known the statement which had been told them about this Child.
      Then the shepherds went back, glorifying and praising God for all that they had heard and seen, just as had been told them.” (Kitty comes)
 Kitty: A wonderful story, isn’t it, girls? (Time Life Music -“We Wish You a Merry Christmas
 ( Knock)  Oh, somebody is knocking at the door. I’ll get it. (The Children come in) Oh, the kids have come to congratulate us.
 Child 1: Merry Christmas!
The song “We Wish You a Merry Christmas”
Child 2 Happy holidays to you!
(Kitty comes in carrying the pumpkin pie, then giving a piece of pie to everyone.)
Old farmer: What Lovely girls I have!
Kitty: Now let’s go to the dinning-room.
Sally: I’ll help you to lay the table.
 (Old farmer, Kitty, Sally and Betty with candles in their hands sing the song “ Silent Night” .After that all go away. )
            Silent night, holy night,
           All is calm, all is bright,
           Round yon virgin Mother and Child.
           Holy Infant, so tender and mild
           Sleep in heavenly peace
           Sleep in heavenly peace
           Silent night, holy night
            Shepherds quake at the sight
            Glories stream from Heaven afar
            Heavenly hosts sing Alleluia
            Christ the Savior is born
            Christ the Savior is born
Mag: Late in the evening Kitty, Sally and Betty hung up their stockings to dry by the fire. That night Santa Claus made His way to their home, and threw three pieces of gold down the chimney. The pieces of gold fell into the girls’ stockings.
(Lindsey Stirling - Silent Night Violin)
(Girls come. They hung up their stockings to dry by the fire then go away. Then pupils listen to the song Merry Christmas : Jingle Bells. Santa Claus comes and puts presents into the girls’ stockings and goes away.)
Sally( comes with girls): Oh, what a surprise,
                             A stockings is Front of my eyes.

Girls :Oh, Daddy !(Run away.)

Mag : In this way Kitty, Betty and Sally got their dowries and could be married to the young farmers of the village.
(Various Artist – Jingle Bells – Traditional. (Music “ – “ )
(Girls come. She wearing a nice dress. Three young farmers come into the room. Girls and boys singing and dancing.)
 Santa Claus is on his way,
On his way, on his way.
Santa Claus is on his way,
Hurry, hurry, Santa!
 Santa Claus, Santa Claus
Santa Claus is here:
Bringing toys for girls and boys
And lots of Christmas cheers.

Mag: That ith why the children of Britain Hang up their stockings over the fire on the eve of Christmas Day and believe that Santa Claus comes down the chimney and puts presents into their stockings.


(The song “Carol of Bells”)
Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away
Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,
Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling
One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air
Oh how they pound,
raising the sound,
o'er hill and dale,
telling their tale,
Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home
Ding,  dong,  ding… dong!

 Farmer 1:January 1 is New Year’s Day . On December 31 people usually visit their friends. There is a lot of dancing and eating. In Scotland people bring a piece of coal for good luck in the New Year.
Farmer 2: Dear teachers and students! Happy New Year and Merry Christmas!
Farmer 3: May the coming Holidays bring you health, much joy, fulfillment of your plans and lots of nice presents and happy smiles!
Then pupils listen to the lyrics song “Happy Valentine’s Day” by Owl City and dance.
 Summing-up:
Well, to sum up I should say that winter Holidays bring children a lot of fun, joy, presents and Happiness .You’ve done a great job during the lesson. Thank you for being active. You are bright pupils. I’d like to evaluate your work now.

                     







С Ц Е Н А Р І Й
ВИСТУПУ ЕКОЛОГІЧНОЇ АГІТБРИГАДИ
 
«ШАФРАН»


 Презентація роботи колективу екологічної просвіти.

Дійові особи:  Квіти, Людина, Струмок, Бджілка.

(Звучить мелодія. Виходять члени агітбригади.( Музичний фон -  "Вальс Шопена")
(На слайдах фотографії  квітів своєї місцевості))
Квітка 1 :  Увага! (Дзвонять дзвіночками усі учасники)
Квітка 2:   Увага!
Всі разом: Слухайте нас!
Квітка 3:     Вас вітає екологічна бригада «Шафран» Підберізцівського НВК!
Квітка 4:     Наш девіз:
Всі:"Нехай земля квітує всюди – природу збережімо люди!"

Квітка 1:       Весна чарівниця дарує нам радість,
                       Ласкаве проміння й співи пташок,
                       Зелену травичку й квіти барвисті…
                                                                            Ох!
                        Погляньте довкола.
                        Де ж чисте повітря?
                        А срібна водичка
                        В річці Маруньці?
                                                     О, ні!
                         Наша планета в біді!

  Квітка  2  Весняним сонечком зігріта,
 Земля життя дарує первоцвітам.   
 Над ними кружляють і джміль, і комар,
 І бджілка трудівниця летить по нектар.
Вибігає Бджілка  з кошичком і підбігає до кожної квітки. (Слайд: квіти , а на них бджілки)

Квітка 3  :   Уявити світ без квітів, хіба він живий?
                      Ні, він мертвий, подумайте люди!
Квітка 4 :             А який він без квіткового килиму луг? –
          Тихо, холодно, мертво усюди.

Входить Людина . На слайді підсніжники в снігу.

Людина : Ну, а це що за природа?
        Серед лісу, серед льоду.
        Лютий ще не встиг піти,
        А вони взялись цвісти.
                  Квітів я нарву в пакети,
Дома пороблю букети,
Віднесу їх на базар –
В свято жінки – це товар.

Бджілка: Постривай лишень, чекай!
                  Жодну квітку не чіпай!
                  Як посміла,  я  питаю,
                  Рвати квіт, що розквітає ?
                  Не для тебе тут у лісі
                  Квітнуть проліски взялися.
                  Та яке ж ти право маєш,
                  Що красу таку зриваєш?
                  Покараю за провину.
                  Щоб надалі ти не сміла
                  Нищити красу людино.  
Проганяє  Людину (Слайди з під сніжниками)
Квітка 1: Підсніжник постарайся ти не рвати,
                  До нього бджілки будуть прилітати.
                  Повір, мій друже, з вдячністю  вони
                  Для тебе будуть мед усі збирати.   
(Слайди з шафранами)
Квітка 2: Цвітуть шафрани, мов малята.
        Тож не смій, ти, їх топтати.
        Хай чарують всіх вони.
        Бережіть їх від біди.
(Слайди із цвітом дерену)
Квітка 3: Цвітуть дерева з краю вкрай,
        Буяє лист зелений.
        Дерева друже не ламай –
        Вони наші легені.

Бджілка: О, це диво, ось так диво
                Лісосмуги в нас красиві
                Та тепер поглянь-умреш:
Звертається до Людини, яка несе мішок із сміттям  і висипає його біля Квітів. ( Слайди: Сміття на території села,.)
              «Ти куди сміття це преш!»
                   (До квітки) Був тут гай-тепер смітник,
                   І народ до цього звик.
                             Недопиті й порожні пляшки,
                             Тут і там із яєць шкаралупки,
                             Скрізь паперу брудного шматки,
                             Ще й консервні бляшанки на купі.
                             Та мовчить зачудований ліс,
                             Лиш засмучено тихо зітхає.
.
Вкл. фон вітру, грози .(Слайд із квітами під час сильного вітру )

 Квітка 1 :Та десь щось загуло, загуркотіло
         І хтось порушив мирне існування.
         Заметушились  птахи, звірі квіти:
         Чи доживемо ми ще до світання?
Бджілка:(біжить зі сцени.)           О , ні!

Квітка 2:Сильний вітер подуває .
       Дивні хмари насуває:
       Зелена, біла і червона,
       Жовта , синя, кольорова.

Квіти , наче хитаючись від вітру,  піднімають целофанові кульки, що лежать кинуті людиною і просять допомоги. (Слайд)

Квітка 3:Допоможіть ! Це сміття приберіть!

Квітка 4:ДопоможітьПереробіть його в корисну річ!

Квітка 3: Благаю. Люди, нас ви захистіть
                  Бо ми всі гинем, чуєте, ми гинем!
                  Чому? За що? Хоч ви нам підкажіть!
        Ми хочемо бачити пташиний політ!

Квітка 1:Ми хочемо бачити голубе небо, зелені дерева!

Квітка 2:Ми хочемо дихати чистим повітрям
                 і попити чистої  води! Води! Води!

На сцені зявляється  Струмок який тягне голубе рядно із пляшками, бляшанками та сміттям.. До нього звертаються  квіти (Відповідний слайд: струмок, на березі квіти у воді сміття)
Квітка 4: Ой ти струмочку,
                  Срібна водичко,
                   Куди біжиш
                   І що несеш?

Струмок :  Біжу до річки,
                     Вода не срібна,
                     В ній повно бруду,
                     Несу сміття.

              Квітка 3: Ой ти струмочку
            Срібна водичко,
            Дай нам попити
            Дай нам життя.

Струмок:  Сумують квіти
Бо хочуть пити.
Вода отруйна,
Життя нема.

А люд крокує,
І не жаліє.
Нищить усе,
Щоє живе.
На сцену виходить людина.

Людина:О, так!(Уривок із вірша М. Романченка"Рятуймо ріки")

                Колись у сивій, давній
                                                    давнині,
               Лопатами спасали ріки.
               А в наші з першотехнікою
                                                            дні  
               Замулили вважай навіки.
               Виходить,отже так: не
                                              лише річкам,
               Сама собі людина ворог.
               Тож даймо рух найменшим
                                                        потічкам,
                Щоб час нас не скарав суворо.

Пісня( на мелодію пісні «Червона рута»).

                                              Тож, подумайте всі,
Що нам треба зробити.
                                              Щоб ліси зберегти,
    Як без кисню ж нам жити?
                                              Та подумай скоріш,
Щоб природу не вбити,
                                              Первоцвіт зберегти,
                                                  Й все живе захистити.

Приспів:

Чистеньку воду
Не шукай у джерелах,
Бо людини рука
Вже і тут, повір!
А чарівную вроду
Зелененьких лісочків
Відновити б скоріш
Лиш тобі!

Квітка 3: (читає уривок із врша Миколи Романченка "Рятуймо ліс")
         О бережімо ліс!
                                                Прекрасно!
                          Одначе хочеться відразу
                          Сказать, що це закличне гасло
                          Згортається в порожню фразу.
                          Що з того, що волаєш зранку
                          А ти візьми й очисть від хмизу
                          Й консервних банок хоч ділянку,
                          Яка від тебе є поблизу.
                          А тамде вирубка геть лиса -
                          скопай і жолудь посади-но.
                          Це й буде означать, що лісу,
                          Ти помогла рости людино!

Людина(уривок із вірша М. Романченка " Рятуймо землю"
 Ми губимо самі себе -
                  Свідомо, а чи не свідомо.
        Вже стало яблуко рябе
        Й трутизну ми несем
                                             Додому.
Ту саму, що  на лист і квіт
Розпилюєм усі в азарті.
О так і губим зелен світ,
Здобутки маємо не варті.

Квітка 3: Не все віддасть земля тобі,
                  Бо гвалтувань вона не
                               терпить.
                  І ти лишаєшся в ганьбі,
                 Що все хотів із неї здерти.
Квітка 4: Рятуйте  землю і себе,
                 Бо пізно буде, люди добрі!-
                 Щоб не зчорніло голубе
                 Й трояндове на смертнім одрі.

Квітка 1:        Рятуйте  землю,
              А потім рятуйте небо.
              Адже небо без птахів-не небо!
              А земля без звірів-не земля!



                               Пісня[1]
Поглянь довкола, далі від своїх  вікон.
Побачиш світ таким прекрасним наче сон.
І закарбуй в своїх думках,
Земля назавжди лише у твоїх руках.
Якщо в житті поводився як слід,
Залишиш на Землі хороший слід.
І ясне сонце знов засяє на весні,
І розцвітуть всі первоцвіти чарівні.
Якщо ти їх зумієш зберегти
Врятуєш світ сьогодні й назавжди,
Щоб краще жити ти запам’ятай:
Рятуй ліси, і квіти, і зелений гай!
Поглянь довкола, далі від своїх вікон.
Не смій зробити з цього світу страшний сон.
І закарбуй в своїх думках,
Земля назавжди лише у твоїх руках.

Всі: Збережуть нехай дбайливі руки
        Квіти, води, птахів переліт.
        Щоб не проклинали вас онуки,
        Збережіть цей світ!




[1] На слова Тютько Антоніни  Андріївни – вчителя хімії та біології Підберізцівького НВК

Немає коментарів:

Дописати коментар